|
КОНТРАКТЫ.  Подорожчання газу для України не призведе до краху економіки, але скоротить прибуток підприємств і збільшить інфляцію
Коли наприкінці 2005 року російський Газпром запропонував підвищити вартість газу для України з $50 до $230 за тис. куб. м, експерти пророкували масову зупинку промислових підприємств та економічну катастрофу. Тепер цього рівня ціни досягнуто. Однак закриття підприємств не буде, хоча дорогий газ поглибить економічну кризу, скоротивши доходи компаній і простих українців.
Десятина для Нафтогазу
Газ став дорогим для вітчизняних підприємств ще минулого року. НАК «Нафтогаз України» імпортувала паливо по $179,5 за тис. куб. м, але продавала його підприємствам за значно вищою ціною. Приміром, у серпні 2008 року кінцева вартість газу для комерційних споживачів становила $295–320 (за курсом 4,65 UAH/USD). Велика різниця в цінах пояснюється просто: протягом 2008 року уряд запровадив ряд надбавок до вартості палива, які забезпечували додатковий дохід держбюджету і НАК — у розмірі $50–70 з кожної тис. куб. м. Зокрема, з грудня 2007-го по квітень 2008-го Кабмін поступово збільшив збір до бюджету при продажі газу з 2% до 12%, а в травні включив у вартість палива додаткові витрати НАКу в розмірі 87,43 грн за тис. кубометрів (без ПДВ). Решта різниці між вартістю імпортованого газу та ціною його продажу на внутрішньому ринку припадає на ПДВ і плату за доставку до підприємств трубопроводами.
Населення — головний споживач Структура використання газу в Україні в 2008 році (млрд куб. м)
Із січня ціна російського палива для «Нафтогазу України» збільшилася на 27,5% — до $228,8 за тис. кубометрів. Для внутрішніх споживачів газ подорожчав ще більше. З 1 січня вартість палива для комерційних споживачів становитиме 2390– 2570 грн за тис. куб. м (для різних груп споживачів, з урахуванням ПДВ і тарифів на транспортування). Це на 38–46% більше ціни, за якою підприємства купували газ у грудні, і на 73–95% вище вартості палива в серпні. Однак зростання ціни пов’язане здебільшого не з подорожчанням російського газу, а з девальвацією гривні. Вартість палива в американській валюті майже не змінилася порівняно з серпнем 2008-го — $299–321 (за курсом міжбанківського ринку на 3 лютого 2009 року). Це стало можливим після скасування урядом більшої частини націнок: з 1 січня додаткові витрати Нафтогазу України не враховуються у вартості палива при поставках металургійним і хімічним підприємствам, а бюджетний збір у розмірі 12% скасовано зовсім. Втім, повністю націнки не усунуто: продаючи газ металургам і хімікам, Нафтогаз України зароблятиме $8 на тис. кубометрів, а на продажу іншим комерційним споживачам — $23.
Хіміки без лірики
Скорочення надбавок стало гарною новиною для виробників аміаку та азотних добрив, оскільки вони використовують газ як сировину, а не енергоносій. Протягом перших трьох кварталів минулого року ціна палива на рівні $250–300 хімічні підприємства цілком влаштовувала. Стрімке подорожчання товарів на міжнародних сировинних ринках вилилося золотим дощем на виробників добрив: у першій половині 2008 року ціна на аміак зросла вдвічі, досягши на піку позначки $700 за тонну (FOB порт Південний), а вартість карбаміду злетіла до $830. Прибуток компаній різко збільшився: приміром, січень—вересень Одеський припортовий завод закінчив із прибутком у 722 млн грн (308,8 млн грн за весь 2007 рік), а Сєверодонецький Азот — у 532,5 млн грн (43,6 млн грн за весь 2007 рік). Заробити стільки компаніям допоміг дешевий газ: для європейських конкурентів його вартість у той час становила $450–460.
У четвертому кварталі ситуація змінилася. Сировинний пузир на світовому ринку луснув — і до початку січня вартість аміаку впала до $120 за тонну. За наступні чотири тижні аміак подорожчав до $210, але його виробництво за ціни газу в $300 приноситиме збитки. «Швидше за все, виробництво товарного аміаку до кінця року залишатиметься збитковим», — прогнозує голова правління ВАТ «Концерн Стирол» Сергій Павлючук.
Бал на ринку аміаку продовжать правити країни, які мають доступ до дешевого газу, — насамперед арабські  держави та Росія. Українські хімічні підприємства тримаються на плаву за рахунок випуску добрив. «Ціна карбаміду в порту Південний становить $270 за тонну, а вартість аміачної селітри українського виробництва на внутрішньому ринку — 2100–2200 грн за тонну. Такі ціни дозволяють випускати добрива з мінімальною рентабельністю», — каже Дмитро Гордейчук, керівник департаменту АПК і хімічної промисловості підприємства «Держзовнішінформ». Якби надбавки до ціни газу не були скасовані, а вартість палива досягла $350–360 за тис. куб. м, заводи постали б перед загрозою повної зупинки.
Хіміки розраховують, що в лютому—квітні добрива подорожчають у зв’язку з посівною. На початку січня норвезький концерн Yara, найбільший у світі виробник добрив, прогнозував, що ціна карбаміду підвищиться до $330 (FOB порти Чорного моря) за тонну. Проте про надприбутки, зароблені на дешевому газі, власникам хімічних комбінатів доведеться забути надовго, якщо не назавжди. Щоб вижити, їм, швидше за все, доведеться докладати зусиль для збереження високих цін на аміачну селітру на внутрішньому ринку, огороджуючи його від дешевої продукції російських конкурентів.
У другій половині 2008 року економічна криза обвалила також ціни на сталь, тому купівля газу по $300 стала невигідною й металургійним комбінатам. Дешевшою альтернативою виявився вугільний кокс, попит на який восени різко впав через скорочення випуску сталі. За словами гендиректора асоціації «Укркокс» Анатолія Старовойта, з грудня меткомбінати відмовилися від використання газу в доменному виробництві, збільшивши споживання коксу. У домнах спалювалося 3– 3,5 млрд куб. м газу з 7,5–8 млрд кубометрів, які щорічно закуповують металургійні підприємства. Повністю відмовитися від газу, що застосовується також у мартенівських печах і при виробництві прокату, комбінати не можуть через застаріле обладнання.
На думку експертів, незважаючи на значне скорочення доходів унаслідок падіння цін на сталь і подорожчання газу, металургійні компанії залишаться прибутковими. «Частка цього енергоносія в собівартості металургійної продукції не перевищує 6–8%, — відзначає аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Гайда. — Найбільші витрати на газ у підприємств із мартенівським способом виробництва — Запоріжсталі та Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча».
Інфляційна спіраль
Представники інших галузей, які орієнтуються переважно на внутрішній ринок, з різким зростанням гривневої вартості газу будуть змушені підвищити ціни на свою продукцію. Йдеться, насамперед, про цемент та інші будівельні матеріали, скляні вироби, у собівартості яких — велика частка палива. «Якщо ми не підвищимо ціни на цемент, то отримаємо збитки за результатами 2009 року», — заявив гендиректор компанії «Дікергофф Україна» Отто Лозе. За прогнозом Української аграрної конфедерації, подорожчання газу призведе до зростання вартості хліба на 5%. Ця тенденція зупинить процес зниження промислових цін, що почався у вересні. За даними Держкомстату, з вересня по грудень індекс цін виробників зменшився на 9,8%. Однак основним чинником відновлення зростання промислових цін стане не підвищення вартості російського газу для України, а девальвація гривні, що спричинила подорожчання імпортної сировини та матеріалів. Ціни виробників уповільнили падіння ще наприкінці минулого року: якщо в листопаді індекс знизився на 6,5%, то в грудні — лише на 0,4%.
Надбавок менше, ціна вище Структура ціни на газ для промислових споживачів, грн
На думку економістів, негативно позначиться висока вартість газу і на споживчих цінах — через занижені комунальні тарифи. Справа в тому, що зараз вартість газу для котелень, які забезпечують теплом населення, економічно невиправдана — 872,78 за тис. куб. м, або $109,1 (з урахуванням ПДВ, тарифів на транспортування й постачання). При цьому котельні є великими споживачами газу — минулого року вони використали 10,1 млрд кубометрів палива. Держбюджет-2009 передбачає надання Нафтогазу України 1,614 млрд грн для компенсації втрат від поставок палива за заниженими тарифами. Але цього недостатньо: після подорожчання російського газу до $228,8 збитки компанії від продажу палива котельням збільшаться до $1,9 млрд на рік. Щоб уникнути банкрутства НАК, уряду доведеться збільшити вартість газу для теплокомуненерго, що призведе до різкого зростання тарифів на тепло для населення, або компенсувати збитки компанії з держбюджету.
Підвищення тарифів призведе до нового витка інфляції та подальшого скорочення споживчого попиту. Але напередодні президентських виборів влада навряд чи зважиться на подібний крок. Голова Національної комісії з регулювання електроенергетики Валерій Кальченко заявив, що комісія не планує переглядати вартість газу для котелень. Однак знайти в держбюджеті 12– 14 млрд грн на компенсацію втрат Нафтогаз України навряд чи зможе без збільшення дефіциту держбюджету-2009, запланованого в розмірі 31,5 млрд грн (3% ВВП). Грошова емісія, до якої, відповідно до закону про держбюджет, має право вдатися уряд для фінансування дефіциту, також призведе до високої інфляції, котра, ймовірно, значно перевищить прогнозований на цей рік рівень 15–18%.
Костянтин КРАВЧУК
|
