|
 Голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук вважає, що вкладники незабаром повернуться до банку
В інтерв’ю Контрактам Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банку Аваль, розповів про те, що:
1) був готовий до кризи
2) у Києві всі банківські сейфи зайняті
3) критичний для української банківської системи рівень неповернень кредитів становить 15%
4) вкладник — це критичний інвестор банку
5) у позичальників Райффайзен Банку Аваль конфісковано 253 автомобілі та 143 квартири
До липня Райффайзен Банк Аваль мусить погасити майже $600 млн синдикованого кредиту. Чи вистачить у банку ресурсів для того, щоб розрахуватися, чи кредит буде пролонговано?
— Близько $250 млн ми вже повернули. Другу частину боргу — $333 млн, відповідно до плану, буде погашено протягом березня–квітня. Я не знаю жодного випадку пролонгації синдикованого кредиту. Крім того, в Європі криза глибока, а світова спільнота вважає Україну зоною високого економічного ризику, тому на подовження кредиту розраховувати не випадає, і борг доведеться повернути вчасно. Але ми до цього готові.
Ви готувалися до кризи?
— Ще в січні 2008 року ми прогнозували, що фінансовий ринок має уповільнити зростання. Я виступав тоді на засіданні Асоціації українських банків і говорив, що макроекономічних підстав для такого зростання кредитних портфелів, яким воно було до початку 2008 року, в Україні немає і що ми всі «біжимо в нікуди». Адже обсяг вкладів збільшувався не так стрімко, як видавалися кредити, економіка зростала лише на 6–7% за рік, у майбутньому прогнозувалося уповільнення зростання до 5%.
— Не бачу підстав для курсу 15 UAH/USD
Тому з січня 2008 року ми вели консервативну політику управління ліквідністю: трималися в рамках існуючого плану фондування, відмовилися від агресивної кредитної політики — кредитували лише в межах тих коштів, які змогли залучити. Словом, готували «подушку». При цьому щомісяця втрачали частку на ринку. Але в результаті, коли в четвертому кварталі 2008 року відплив вкладів за депозитами становив 15%, ми зберегли всі показники ліквідності за рахунок накопичених раніше ресурсів.
А хіба Нацбанк не виділяв Райффайзен Банку Аваль рефінансування?
— Виділяв. Але обсяг цього рефінансування був мізерним.
Яким саме?
— Всього 573 млн грн. І всі вони отримані під заставу державних цінних паперів.
Вам допомагає материнська структура?
— Допомагає. Зокрема, з її допомогою ми залучаємо ресурси. У грудні ЄБРР надав нам субординований кредит у розмірі $75 млн. Це результат довіри не лише до Райффайзен Банку Аваль, а й, насамперед, до групи Райффайзен Інтернаціональ як потужної компанії, здатної пережити кризу в усіх країнах, де є її дочірні структури.
Крім того, ми разом із Райффайзен Центральбанком розробили план рефінансування для погашення короткострокових кредитів, які ми брали на рік, два, три. І спільно ведемо переговори про залучення коштів для рефінансування наших кредитних портфелів.
У грудні ми зареєстрували додатковий капітал у розмірі 1,4 млрд грн. Стрес-тест, який проводив НБУ, показав, що Райффайзен Банку Аваль, можливо, капітал ще знадобиться. Ми повідомили про це наших акціонерів, і вони вже ухвалили рішення про те, що незабаром нададуть Нацбанку план рекапіталізації нашого банку.
Як ідуть справи в інших банків з іноземним капіталом?
— Майже 80% зовнішніх запозичень українських банків, які потрібно повернути в 2009 році, припадають на короткострокові кредити, взяті в материнських компаній. І можна з високою ймовірністю говорити про те, що вони будуть пролонговані. Я зустрічаюся з іншими українськими банкірами. З розмов із ними мені зрозуміло, що жоден міжнародний банк першої величини (італійський, австрійський, грецький та інші) не відмовився пролонгувати кредити своїм дочірнім структурам в Україні. Вони ж формують капітал, то як при цьому їх можуть позбавити рефондування? Тож у банківській системі України все буде гаразд.
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко неодноразово стверджувала, що більша частина коштів, які НБУ виділив банкам, була використана для спекуляцій на валютному ринку та спровокувала зростання курсу долара. Ви з цим згодні?
— Оскільки більшу частину грошей Нацбанк видав слабким банкам, припускаю, що для свого порятунку вони могли піти на спекуляції з валютою. І в тій ситуації для них, звісно, було краще купувати валюту, ніж видавати кредити. Принаймні якщо проаналізувати кредитні портфелі банків, стане ясно, що економіка багато коштів не отримала.
Українські компанії повинні погасити цього року близько $20 млрд іноземних кредитів. Чи впораються вони?
— Переважна більшість — до 90% — впорається. Бо 80–90% корпоративного боргу — це короткострокові запозичення, які бралися для фінансування поточної діяльності. Світова статистика свідчить про те, що навіть у кризових ситуаціях такі борги повертаються.
Але є ще 10–20% довгих кредитів, які бралися на строк більше чотирьох років. Безумовно, деякі компанії не зможуть обслуговувати свої борги. Принаймні, відомі вже три випадки несвоєчасних виплат за зовнішніми зобов’язаннями.
Чи уникне Україна дефолту?
— Є всі підстави говорити, що дефолту не буде. Та це не означає, що він гарантовано не настане. Щоб уникнути дефолту, регуляторна система повинна вчасно реагувати на проблеми. Я не прихильник уведення тимчасових адміністрацій у банки, проте коли контора валиться, навіщо зволікати? Тому, коли компанія не платить за запозиченнями, потрібно діяти.
Наскільки зменшився розмір депозитів Райффайзен Банку Аваль?
— У жовтні відплив вкладів в українських банках становив 11%. У Райффайзен Банку Аваль — 11,2%. Коли я побачив ці цифри — не повірив. Це був результат не лише фінансової кризи, а й чорного піару, що поширювався в жовтні проти Райффайзен Банку Аваль і ще двох-трьох банків першої десятки. Але вже в листопаді у нас був приріст вкладів. Ми зуміли нівелювати ефект негативного піару.
Яким чином?
— У пряму рекламу шляху нам не було. Зовнішню й телерекламу в той час розміщали проблемні банки. У споживача, який побачив би Райффайзен Банк Аваль на екрані поряд з ними, могло скластися негативне ставлення до фінустанови. І ми вирішили зробити ставку на «живе радіо».
У нашому банку працюють понад 17 тис. співробітників. Із сім’ями та родичами набереться тисяч 100. Крім того, якщо працівник упевнений, що з банком усе гаразд, він говоритиме про це не лише в сімейному колі, а й донесе цю інформацію до клієнтів. І ми використали практично всі можливі канали комунікації з персоналом. Через день проводили телефонні конференції з керівниками наших дирекцій, на яких розповідали про ситуацію в банку. Я як голова правління щомісяця готую письмове звернення до працівників банку, а в ті дні випускав його щотижня. Мої заступники почали частіше їздити по регіональних дирекціях, аби краще розуміти, що відбувається на місцях.
Рекапіталізація, рефінансування, кредитні лінії — це дуже важливі фактори виживання банку під час кризи, але головний — це сильні, навчені, інформовані й бажано мотивовані співробітники, які розуміють, заради чого працюють і яка в них перспектива.
Що сьогодні відбувається з депозитами?
— У Райффайзен Банку Аваль у грудні відтік депозитів збільшився ще на 1,2%. Це прийнятний рівень. Адже загалом в українських банках він зріс на 2,5%. За жовтень–грудень він сягнув трохи більше 15%. Результати стрес-тесту НБУ показали, що критичний поріг — відплив 30% вкладів. Але максимального рівня відтоку депозитів, думаю, вже практично досягнуто. Він може становити ще 1–2% за місяць по всій банківській системі протягом місяця-трьох, якщо збільшиться кількість банків, які не виплачують депозити.
У нашому банку насамперед прискорився відплив коштів з поточних рахунків, зарплатних і пенсійних карток. Клієнти одразу знімають близько 60% грошей, що надійшли на рахунок. Здебільшого ці кошти витрачаються на споживання. Крім того, оскільки на дострокове зняття депозитів накладено мораторій, той, хто планував зробити якісь покупки, мабуть, зараз розраховує на картковий рахунок.
Проте якщо поточні вклади скорочуються, то строкові зростають: за підсумками січня ми зафіксували приплив депозитів.
Доларових?
— Здебільшого доларових, але й гривневих також. Ви мені, бачу, не вірите. Але це правда. Ті, хто зняв великі суми, через місяць-два понесуть їх назад до банків.
Чому ви так вважаєте?
— А куди ще подіти гроші? Землю купувати, нерухомість чи авто? Вже скупили землю. Що тепер із нею робити? А завтра ще введуть податок на землю, нерухомість чи автомобілі. Золото купити? А потім що з ним робити — зуби золоті вставити? Складати купюри в трилітрові банки, у матраци зашивати? Але зберігати гроші вдома — це ще й небезпечно, адже криміногенна ситуація в Україні погіршується. Кращого інституту зберігання грошей, ніж банки, людство не створило. За деяким даними, у Києві немає жодного вакантного банківського сейфу, у тому числі й у Райффайзен Банку Аваль. Клієнти знімають гроші з депозиту і знову несуть їх до банку, тільки в депозитні сейфи. Цей абсурд може тривати місяць, два, три, чотири, але не більше.
|
| — Ті, хто зняв великі суми, за місяць понесуть їх назад до банків |
Проте чи в усі банки повернуться депозити — це питання. Очевидно, що фінустановам, котрі не виплачують депозити, термін дії яких закінчився, люди гроші вже не довірять. Я вважаю, що найбільший ризик для банку — репутаційний. Якщо він не повертає депозити, йому знадобляться роки, щоб повернути довіру. А вкладник — це критичний інвестор. Він більше за інших впливає на стан фінустанови. Адже гривню, крім як через депозити населення або в НБУ, взяти ніде. Якщо вкладник пішов із банку, жоден інвестор у нього не зайде. Тому важливо, щоб усі зобов’язання банки виконували щоденно. Ось чому не було жодного дня, щоб у Райффайзен Банку Аваль не видали депозиту, термін дії якого сплив.
У жовтні, щоб зміцнити імідж, який постраждав від чорного піару, ми вирішили посилити контроль за роботою банкоматів, особливо в Києві. Біля них тоді вишиковувалися черги. Якщо у звичайний час простій банкоматів через технічні негаразди чи відсутність готівки становив 8%, то під час кризи — 6%. Бо ми знали: якщо хоча б кілька банкоматів у місті не працюватимуть, клієнти вирішать, що з нами не варто мати справи. А люди дуже швидко розповідають один одному про те, що і де не працює, і ця інформація залишається в пам’яті надовго.
Курс сягне 15 UAH/USD цього року?
— Макроекономічних підстав для курсу 15 UAH/USD і навіть 12 UAH/USD немає. У різних бюджетах Райффайзен Банку Аваль ми заклали курс 7,5–9,0 UAH/USD. Вважаємо, що таким він буде впродовж усього 2009 року.
Але чи буде це саме так, залежить від того, яких заходів вживатимуть для стабілізації ситуації в державі.
Який сьогодні відсоток неповернення за кредитами у вашому банку?
— За даними Нацбанку, наприкінці 2008 року рівень проблемних кредитів у цілому по банківській системі становив 2,5% і по нашому банку — 2,7%. У нас 700 тис. позичальників, із них 160 тис. взяли довгі кредити. У складній ситуації є вихід — потрібно реструктурувати борг. Тільки потрібно робити це швидко.
Безумовно, згодом кількість проблемних кредитів лише збільшуватиметься. На мою думку, критичним для української банківської системи буде рівень неповернень у 15%. Це може відбутися через подальше погіршення економічної ситуації в країні.
За якого курсу долара відсоток неповернення за кредитами може стати критичним?
— Критичної точки було досягнуто за курсу долара 7 грн.
Скільки позикових квартир та автомобілів уже конфісковано в тих кредиторів Райффайзен Банку Аваль, які не можуть обслуговувати позику?
— Державна виконавча служба за приписами судів уже конфіскувала 253 автомобілі та 143 квартири в позичальників нашого банку. Ця ж служба через уповноважені організації займається й реалізацією заставного майна. В окремих випадках ми допомагаємо клієнтам продати заставу без звернення до суду.
Персона
Володимир Миколайович Лавренчук народився 17 вересня 1957 року в Києві
Освіта: в 1982 році закінчив фінансово-економічний факультет Київського інституту народного господарства за фахом «економіст»
Кар’єра
З 1982 року — економіст Української республіканської контори Держбанку СРСР
У 1988-му обійняв посаду головного економіста Ощадного банку України і за дев’ять років став заступником голови правління
У 1997–2002 рр. — голова правління Укрінбанку
У жовтні 2002 року став членом правління Райффайзенбанк Україна
З жовтня 2005 року — голова правління Райффайзен Банку Аваль
Компанія
ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» зареєстровано 27 березня 1992 року (до 25 вересня 2006 року — Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль»). З жовтня 2005 року банк став частиною банківської холдингової групи «Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ». Станом на 1.01.2008 р. група володіла 95,96% акцій банку
Віра ТКАЧЕНКО, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ, КОНТРАКТЫ
|
