Весь рынок Прогнозы и комментарии Биржевая азбука Пресс-центр О проекте

Жеваго пустит ток MANtra,    16.03.09 14:45

Экспорт электроэнергии могут передать от «Укринтерэнерго» НАК «Энергетическая компания Украины»

Совладелец группы «Финансы и кредит» Константин Жеваго решил обеспечить себе стабильный поток валюты, перераспределив экспорт украинской электроэнергии. Из-за этого государство рискует потерять более EUR200 млн. и лишиться позиций на внешних рынках сбыта.

Премьер Юлия Тимошенко намерена административными методами вмешаться в экспорт электроэнергии, чтобы сохранить лояльность одного из народных депутатов от БЮТ — Константина Жеваго. Он, по информации «і», лоббирует передачу соответствующих функций НАК «Энергетическая компания Украины» от ГП «Укринтерэнерго». Премьер, как утверждает источник «і» в Кабмине, склонна угодить одному из своих главных спонсоров. Тем самым она исключит возможности финансирования Арсения Яценюка структурами, задействованными ныне в экспорте украинской электроэнергии («Укринтерэнерго» руководит Андрей Иванчук, близкий к господину Яценюку).

О возможных изменениях в сфере экспорта электроэнергии в начале марта говорил первый вице-премьер Александр Турчинов. «Мы заинтересованы обеспечить максимум экспорта электроэнергии западным потребителям. Правительство поручило Минтопэнерго проанализировать контракты на экспорт украинской электроэнергии на их соответствие государственным интересам. Это очень важный вопрос... Я не исключаю кадровых изменений для того, чтобы усилить руководство этого направления»,— отметил он.

После этого первый замминистра топлива и энергетики Олег Бугаев сообщил, что не видит основательных причин для смены руководства «Укринтерэнерго», поскольку компания работает успешно и по итогам 2008 г. получила чистую прибыль в 42,022 млн. грн., что в 10,6 раза больше показателя 2007 г.


Просчеты государства


По мнению специалистов, оценивать эффективность работы «Укринтерэнерго» по сумме чистой прибыли, учитывая сложившуюся систему ценообразования, неправильно. Вся прибыль от экспорта достается ГП «Энергорынок», которое продает «Укринтерэнерго» электроэнергию для экспорта с наценкой. Цены, по которым «Энергорынок» продает электроэнергию «Укринтерэнерго», устанавливает Нацкомиссия по регулированию рынка электроэнергии (ее сейчас возглавляет соратник Юлии Тимошенко Валерий Кальченко). НКРЭ всегда стремится установить минимальную разницу между ценой, по которой «Укринтерэнерго» продает электроэнергию на границе, и ценой, по которой «Укринтерэнерго» покупает электроэнергию у «Энергорынка». Таким образом, НКРЭ стремится перераспределять всю прибыль от экспорта в пользу «Энергорынка» — коммерческого оператора Оптового рынка электроэнергии Украины.

Тем временем на внешних рынках украинский ток действительно теряет свои позиции. В конце 2008 г. нашу электроэнергию перестала покупать Молдова. Там посчитали, что импортировать ее из Приднестровья по $58/1 МВт-ч с контролируемой россиянами Молдавской ГРЭС выгоднее, чем из Украины по $52/1 МВт-ч. Возобновление поставок электроэнергии с Молдавской ГРЭС в Кишиневе лоббировали президент РФ Дмитрий Медведев и его премьер Владимир Путин. В это же время «Укринтерэнерго» на фоне политических баталий между Виктором Ющенко и Юлией Тимошенко осталось без поддержки первых лиц государства.

20 января с.г. Виктор Ющенко безуспешно попытался повлиять на ситуацию. В тот день наш президент договорился со своим белорусским коллегой Александром Лукашенко о возобновлении поставок электроэнергии в Беларусь, а также о налаживании поставок украинского тока транзитом через эту республику в Литву. Но эти договоренности не помешали российскому «ИНТЕР РАО ЕЭС» неделю назад заключить десятилетний контракт на гарантированную поставку около 2,5 млрд. кВт-ч российской электроэнергии в Литву. Украина же пока безуспешно пытается договориться с Минском о транзите собственной электроэнергии в страны Балтии. До конца I квартала с.г. «ИНТЕР РАО ЕЭС» намерено подписать еще один десятилетний контракт на поставку дополнительных объемов электроэнергии в Литву.

Сравнительно благополучно складывается ситуация на западном направлении. «Укринтерэнерго» и Korlea Invest Holding в сентябре 2008 г. создали совместный Ukrenergy Holding для торговли украинской и европейской электроэнергией в странах ЕС (52% акций холдинга принадлежит «Укринтерэнерго»).

«Укринтерэнерго» получило возможность зарабатывать на поставках тока непосредственно зарубежным потребителям и торговле электроэнергией на либерализованных европейских рынках. Korlea Invest передал в акционерный капитал Ukrenergy Holding крупных промышленных потребителей — ISD Dunaferr ZRt. (Венгрия), Volkswagen Slovakia a.s. (Словакия), Audi Hungaria Motor Kft. (Венгрия). Наличие этих контрактов позволяет компаниям Ukrenergy Holding покупать украинскую электроэнергию по высоким ценам, пока ее цена на фоне экономического спада снижается. За четыре месяца прошлого года Ukrenergy Holding заработал порядка $4 млн. чистой прибыли.


Препятствия и последствия


Поддержка устремлений Константина Жеваго вклиниться в экспорт электроэнергии через передачу соответствующих функций ЭКУ не добавит Юлии Тимошенко козырей в отношениях с Брюсселем, особенно учитывая поддерживаемое Еврокомиссией (судя по заявлениям еврокомиссара по энергетике Андриса Пиебалгса) стремление Украины в этом году войти в Договор об Энергетическом Сообществе ЕС со странами Юго-Восточной Европы (ДЭС ЮС-ЮВЕ). При присоединении Украины к ДЭС ЮС-ЮВЕ национальные энергохолдинги («Нефтегаз» и ЭКУ) должны подвергнуться обязательной сегментации, следствием чего станет выделение из их состава операционно и коммерчески самостоятельных бизнес-единиц.

Впрочем, множество вопросов, связанных с госрегулированием работы ЭКУ, возникало с момента ее создания президентом Леонидом Кучмой в 2004 г. По одной из версий, господин Кучма подписал указ о создании очередного госхолдинга, в котором объединились основные энергетические госактивы, под влиянием главы своей администрации Виктора Медведчука. Таким образом господин Медведчук пытался противостоять укреплению позиций в Украине Константина Григоришина и РАО «ЕЭС», которые за долги стремились приватизировать генерацию.

Летом 2007 г. ГлавКРУ рассказало о результатах проверок предприятий ЭКУ за 2005-2006 гг. Были обнаружены нарушения на сумму 0,5 млрд. грн. Также ГлавКРУ предложило расформировать НАК. В ответ пресс-служба ЭКУ распространила заявление, в котором назвала результаты проверки односторонними и, по сути, признала, что холдинг не приносит государству пользы: «При создании НАК ЭКУ не в полной мере было выполнено постановление №794, предусматривающее корпоративные методы управления со стороны НАК ЭКУ. Не определены также механизмы получения компанией как акционером дивидендов... Явные просчеты при создании НАК ЭКУ, о которых правительству в 2005-2006 гг. не раз докладывало руководство НАК ЭКУ, по-прежнему являются серьезным препятствием для эффективного управления энергопредприятиями».

Учитывая планы Юлии Тимошенко по приватизации генерации и облэнерго в 2009 г., ЭКУ утратит формальные основания для существования. Непонятно также, как Кабмин сможет объяснить экономическую целесообразность передачи функций по экспорту электроэнергии от «Укринтерэнерго» ЭКУ, которая не имеет опыта подобной деятельности. Тем более что и «Укринтерэнерго», и ЭКУ фактически управляются государством.

Передача функций по экспорту электроэнергии приведет к невыполнению «Укринтерэнерго» обязательств по внешнеэкономическим контрактам, срок действия которых истекает в 2012 и 2015 гг. Европейские компании выставят предусмотренные контрактами штрафы — более EUR200 млн. (при нынешнем уровне цен на электроэнергию). Споры по этим контрактам будут рассматриваться в Международном арбитражном суде при Палате экономики Австрии (Вена), поэтому Украина вряд ли сможет избежать многомиллионных убытков.

Идея передачи функций по экспорту электроэнергии от «Укринтерэнерго» НАК ЭКУ не нова. То же собиралось сделать Минтопэнерго во главе с Иваном Плачковым из-за неспособности на протяжении нескольких месяцев сменить директора «Укринтерэнерго» Олега Бугаева. ЭКУ для осуществления экспортных операций в апреле 2006 г. даже получила от НКРЭ необходимую для этого лицензию. Но к тому времени Ивану Плачкову и его заместителю Юрию Продану удалось усадить в кресло «Укринтерэнерго» лояльного к ним Игоря Дроздова (до этого много лет работал в «Киевэнерго»), и процесс передачи ЭКУ функций по экспорту приостановили.


НАК «Энергетическая компания Украины» создана в 2004 г. указом президента Леонида Кучмы. Крупнейшая энергокомпания Украины по размеру уставного фонда (9,8 млрд. грн.). Управляет госпакетами акций 27 облэнерго, всеми ТЭС и ГЭС.
9 октября 2006 г. президент Виктор Ющенко отменил соответствующий указ Леонида Кучмы. Целью принятия этого указа являлось, среди прочего, приведение актов главы государства в соответствие с Конституцией. Но правительство Виктора Януковича проигнорировало решение главы государства.


Автор: Светлана ДОЛИНЧУК, Экономические известия

***

Олігархи займають чергу на експорт електроенергії

Електроенергію тепер зможуть продавати за кордон усі, хто бажає, а не лише державне підприємство "Укрінтеренерго". В чергу вже стають компанії Коломойського та Ахметова.

Електроенергію тепер зможуть продавати за кордон усі, хто бажає, а не лише державне підприємство "Укрінтеренерго". В чергу вже стають компанії Коломойського та Ахметова.

Рада одноголосно "насолила" Яценюку

 

Законопроект про запровадження аукціонів на право експорту електроенергії державними лініями електропередач підтримала майже вся Верховна Рада - 442 депутати. Залишилось лише дочекатися підпису президента.

Не голосував хіба що Арсеній Яценюк, якого пов'язують з директором нинішнього монопольного експортера - державного підприємства "Укрінтеренерго" Андрієм Іванчуком.

Експорт електрики донедавна залишався потенційно надприбутковим, адже оптові європейські ціни були суттєво вищими за оптові українські. Інша справа, що ця різниця діставалася переважно не державі, а закордонним імпортерам. Частина коштів також відходила ДП "Енергоринок".

Щоправда, з початком кризи європейські ціни на електрику суттєво впали, а українські - продовжили зростання, тому зараз експорт електроенергії втратив колишній шарм. Але закон все ж прийнято.

Тепер експортувати електрику зможе будь-яка компанія, яка має відповідну ліцензію, є членом Оптового ринку електроенергії (ОРЕ) і не має перед ним заборгованості.

Наразі цим вимогам відповідають усі вітчизняні обленерго. До того ж, отримати таку ліцензію може будь-яка інша компанія. Залишиться тільки перемогти в аукціоні, тобто запропонувати найвищу ціну за використання міждержавних ЛЕП.

"Скоріше за все, контракти будуть укладатися вже після купівлі постачальником права доступу до міждержавних мереж і на термін, на який отримано таке право", - прогнозує аналітик компанії Dragon Capital Денис Саква.

За його словами, аукціони не скасовують необхідності проведення міждержавних переговорів, на яких досі переважно й домовлялися про експорт.

"У Росії, Білорусі та Молдові оператори мереж знаходяться під управлінням держави. Якщо приватні компанії знайдуть можливість співпрацювати з ними самостійно, то необхідність проведення міждержавних домовленостей зменшиться", - каже експерт.

На обсяги експорту запровадження аукціонів не може вплинути навіть теоретично.

В угорському, словацькому та румунському напрямках він поки що надійно стримується потужністю Бурштинського енергоострова, яка складає 550 МВт влітку та 500 МВт взимку.

Крім того, і західні, і східні імпортери скорочують споживання української енергії через її дорожнечу.

Саме на ці обмеження і послався автор закону про експорт електроенергії Микола Мартиненко, коли ЕП запитала в нього, чи може виникнути дефіцит електрики всередині країни, коли більшість підприємств почнуть її імпортувати, а не продавати на внутрішньому ринку.

Водночас він не заперечив, що може скластися гіпотетична ситуація, коли буде вигідно експортувати великі обсяги електрики до Росії або, скажімо, до Литви.

Хто посуне державного монополіста?

 

Микола Мартиненко пророкує, що компанія "Укрінтеренерго" таки зазнає суттєвих фінансових втрат.

"Україна не тільки позбавиться невигідних, а інколи й кабальних контрактів, коли ціна експортної електроенергії нижча за ціну для українських споживачів, а й збільшить надходження до держбюджету від продажу електроенергії", - запевняє він.

З першого погляду, прямих загроз ринковим позиціям державного експортера немає. Але на її місце вже злетілися перші "круки".

У день прийняття законопроекту ліцензію на поставку електроенергії отримала державна енергогенеруюча структура - Національна акціонерна компанія "Енергетична компанія України", яка контролюється групою "Приват".

Ще за два місяці до рішення Верховної Ради компанія "Східенерго", що належить до корпорації SCM Рината Ахметова, уклала контракт на поставку електрики угорському трейдеру System Consulting ZRt, якій "Укрінтеренерго" скоротила поставки на користь компаній групи Korlea Invest Василя Бечваржа.

На той час експерти називали контракт нереальним, однак тепер проявилася донбаська завбачливість. А тепер прес-служба Донбаської паливно-енергетичної компанії, до складу якої входить "Східенерго", проспівала оду парламентському рішенню.

"ДПЕК здатна стати одним з найбільш конкурентоспроможних вітчизняних експортерів, який зможе захищати інтереси українського енергетичного сектора за кордоном. Серед найперспективніших напрямків ми розглядаємо Угорщину, Польщу й Румунію", - говориться у повідомленні компанії.

Середньострокові контракти "Укрінтеренерго" з європейськими споживачами, зокрема, з Korlea Invest, якій постачається більша частина енергії Бурштинського енергоострова, переглядатися, схоже, не будуть.

У законопроекті Мартиненка взагалі не згадується, що робити з діючими угодами. Зате сказано, що на торги виставляється доступ до міждержавних мереж терміном не більше року. І протягом чотирьох місяців Кабмін повинен провести перші аукціони.

Експерти називають це протиріччя найслабшим місцем закону. Однак сам Мартиненко пояснює: "Аукціон провадиться "за умови наявності вільної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж" - так прописано у законі. Отже, якщо її немає - не буде й аукціону".

Водночас, він налаштований войовничо: "Для припинення невигідних контрактів я не виключаю й подачі судових позовів, в тому числі - в інтересах держави".

Інша справа - східний напрямок, зокрема Молдова, до якої теоретично можна імпортувати струм у необмежених кількостях. Однак якщо різні компанії почнуть конкурувати за ринок СНД, то їм доведеться торгувати у збиток, настільки зараз низькі на ньому ціни.

Але у західному напрямку навіть на аукціонах шанси "Укрінтеренерго" досить високі. За словами Дениса Сакви, запропонувати найвищу ціну зможе той, хто має вихід на споживачів з найвищим тарифом.

"Укрінтеренерго" заявляла, що у них з'явився вихід на кінцевих споживачів. Якщо це так, то компанія цілком може вигравати аукціони, запропонувавши найвищу ціну", - каже експерт.

Прес-секретар Korlea Invest Андрій Комендо пояснив, що, згідно з формулою контракту підприємств групи з "Укрінтеренерго", ціна електрики на кордоні України навіть вища за її оптову ціну у Європі.

"Грубо кажучи, якщо "Східенерго" захоче продавати в ЄС, їй доведеться знайти в Європі компанію-контрагента, у якої був би дуже хороший портфель контрактів і яка би "потягнула" таку саму ціну", - пояснює він.

Є ще один засіб тиску на державного експортера. Наразі компанія має заборгованість перед ДП "Енергоринок", якої, згідно з законом, не повинно бути в учасників аукціону з доступу до електричних мереж.

Керівництво "Укрінтеренерго" пояснює наявність боргу тим, що держава невчасно відшкодовує експортний податок на додану вартість. Однак формально заборгованість існує.

Незважаючи на те, що український експортер володіє частками у підприємствах групи Korlea Invest, остання не збирається робити поблажок у разі, якщо "Укрінтеренерго" втратить можливості для експорту.

"Ризики, пов'язані зі зміною законодавства України, лежать на "Укрінтеренерго". Невиконання зобов'язань за діючими контрактами між "Укрінтеренерго" і компаніями групи Korlea Invest як однією, так і іншою сторонами призведе до нарахування штрафних санкцій", - наголосив Комендо.

Зрештою, європейські компанії, які нині імпортують українську електрику, зможуть почати і самостійну її закупівлю на оптовому ринку.

В Україні зареєстроване ЗАТ "Корлеа Інвест Україна", яке вже отримало ліцензію на поставку електрики. Має чимало проектів в Україні компанія System Consulting. Та й тимчасово витісненій з ринку компанії Emfesz її власник Дмитро Фірташ зможе допомогти з купівлею енергії на оптовому ринку.

Так чи інакше, аукціони на доступ до експортних потужностей - це європейський стандарт. А вже яким боком це дишло повернеться в Україні - прогнозувати марно.

Артем Захарченко, Економічна правда

Комментарии

Обсуждаемые
25.05.2012 21:27:31