|
Большая часть производителей сельхозтехники из-за отсутствия спроса вынуждена останавливать производство и сокращать персонал. Свое спасение они видят в сбыте продукции на экспорт.
«В прошлом году мы значительно обновили парк техники, закупили оборудования на 12 миллионов гривен. В этом году планировали купить на 5 миллионов гривен, однако от этой идеи отказались», — рассказывает директор по маркетингу хозяйства «Асканийское» (Херсонская область). По его словам, хозяйство в прошлом сезоне взяло долларовый кредит. «Также с нами плохо расплачивается часть покупателей подсолнечника, — продолжает он. — Поэтому приобретать новую технику нет возможности».
Технику не покупают
То, что украинские аграрии технику не покупают, подтверждают и ее производители. «У нас технику сейчас практически никто не покупает. С 1 января этого года было куплено всего 16 тракторов», — рассказывает Сергей Карабило, директор по продажам в Украине Харьковского тракторного завода. За тот же период прошлого года, по его словам, было продано 250 единиц техники. «Из-за резкого снижения спроса компания вынуждена была остановить производство», — продолжает представитель ХТЗ. Сейчас компания реализует продукцию со склада.
Схожая ситуация сложилась и на других предприятиях отрасли. Из-за кризиса серийное производство остановлено на предприятии «Червона зірка» (крупнейший украинский производитель сеялок и культиваторов). «Сейчас реализуем произведенную ранее технику, занимаемся разработкой и сертификацией новой продукции, внедрением ее в производство», — рассказывает председатель правления «Сбытовой компании «Червона зірка» Владимир Лукиянчук. Из-за кризиса завод провел сокращение персонала. «Для нас это болезненный процесс, ведь за последних два года мы много вложили в обучение персонала, изменили технологию производства», — продолжает Владимир Лукиянчук. До кризиса на заводе работало 2,4 тысячи человек. «Около 200 (работников. — «ДЕЛО») вынуждены были сократить», — уточняет предправления.
В плачевном положении оказались и дилеры. «Спрос не просто уменьшился в разы, его вообще нет», — жалуется Александр Тодосийчук, маркетолог компании «Агрорезерв» (специализируется на дистрибуции отечественной и иностранной сельхозтехники). По его словам, возможности по снижению цен у поставщиков ограничены — определяющими являются цены производителей техники.
Отечественные производители техники заверяют, что готовы пересматривать цены и предоставлять покупателям скидки. В частности скидку можно получить при покупке техники «Белоцерковскмаза». «Мы ведем активные переговоры с нашими поставщиками сырья о снижении цен. К примеру, активно сотрудничаем в этом направлении с производителями металлопроката, — рассказывает Александр Панченко, коммерческий директор Карловского машиностроительного завода (производит оборудование для переработки сельхозпродукции). — За счет более низкой себестоимости мы можем предложить крупному покупателю скидку до 20-30%».
Курс на экспорт
Производители сельхозтехники делают попытки расширить сферу сбыта своей продукции. Самыми интересными рынками считаются Россия, Казахстан, Молдова, Болгария и Румыния. Есть планы поставлять технику и в более дальние страны — Иран и Сирию.
«Если до кризиса на украинский рынок приходилось около 30% продаж нашей продукции, то сейчас только 17%», — утверждает Владимир Лукиянчук. Поэтому компания активизировала работу по освоению внешних рынков. В частности продукцию завода выставляли на выставках в Болгарии и Румынии, а теперь в планах мероприятия — в Польше и Сирии.
Производители техники отмечают, что на докризисном уровне объемы закупок техники сохранили аграрии тех стран, чьи национальные валюты меньше девальвировали. В первую очередь это Молдова и Болгария. Российские и казахские селяне, как и украинские, техники теперь покупают меньше.
Однако возникает вопрос: как осуществлять полевые работы в условиях дефицита техники. Как рассказывает Юрий Човгиз, директор сельхозпредприятия «Оситнянское» (Кировоградская область), на селе стала распространенной практика найма сельхозтехники. «Предприятия, у которых есть проблемы с техникой, берут ее внаем у тех, кто обновил технический парк до кризиса», — рассказывает аграрий. По его словам, новая сеялка стоимостью около миллиона гривен обойдется в 150-200 гривен на гектар. «Это в любом случае выгоднее, чем проводить ремонт старых тракторов или брать кредиты в гривнях под огромные проценты», — уверен Юрий Човгиз.
Татьяна Недоризанюк
---
Как купить сельхозтехнику без кредита
В распоряжении «Украгролизинга» в 2009 году будет 573 миллиона гривен. Из них 420 миллионов гривен правительство выделило из стабилизационного фонда. Средства пойдут на закупку техники для передачи аграриям в финансовый лизинг.
Куда пойдут госсредства
В этом году на продажу техники в лизинг предполагается потратить в 3 раза больше средств, чем в прошлом. Распределение средств между крупными поставщиками тракторов и комбайнов состоялось в начале марта. Согласно обнародованному в конце прошлой недели распоряжению Кабмина, у Харьковского тракторного завода (ХТЗ) будет закуплено техники на общую сумму в 164,3 миллиона гривен, у Херсонского машиностроительного — на 105,8, у «Южмаша» — на 28 и у «Укрзапчастыны» — на 27,8 миллиона гривен.
Производители сеялок, а также оборудования для животноводства и птицеводства будут определены позже — на межведомственном экспертном совете при Кабмине, который должен состояться на этой неделе.
Стоит отметить, что обозначенные средства не обязательно дойдут до аграриев. Распространенной является практика, когда в начале года определяется одна сумма, а техника покупается на другую — меньшую. В частности в прошлом году было освоено на 20% меньше денег, чем изначально прописывалось в бюджете.
Увеличение финансирования «Украгролизинга» может стать существенной поддержкой крупным производителям техники, которые из-за проблем с кредитованием потеряли практически всех своих клиентов.
«Самый дешевый наш трактор стоит 316 тысяч гривен. До кризиса для покупки нашей техники аграрии привлекали кредиты. В этом году большая часть нашей продукции будет приобретаться в лизинг», — уверен Сергей Карабило, директор по продажам в Украине ХТЗ.
Денег на всех не хватит
Однако не все желающие смогут продать свою технику через эту госструктуру. «Через «Украгролизинг» в 2008 году техники нашего завода было продано на
850 тысяч гривен. Это при том, что пять лет назад мы осуществляли поставки на 5 миллионов гривен», — говорит заместитель директора «Уманьферммаша» Сергей Аркуша.
Среди главных проблем сотрудничества с госкомпанией производители техники называют сложный механизм согласования цен. «Украгролизинг» закупает технику по ценам, которые утверждаются раз в год на экспертном совете при Кабмине. После этого завод может их пересмотреть не более двух раз в соответствии с ростом инфляции.
Не все производители готовы продавать свою продукцию по фиксированным ценам. «Из-за сложного механизма согласования цен на уровне межведомственной коллегии мы смогли подписать договор с «Украгролизингом» в прошлом году только в октябре. Как результат за весь прошлый год мы поставили 2 единицы продукции, еще 5 — в этом году, а ведь могли бы продавать гораздо больше», — рассказывает председатель правления «Сбытовой компании «Червона зірка» Владимир Лукиянчук. По его словам, в 2003 году через «Украгролизинг» завод реализовал техники на 13 миллионов гривен, а в 2004-м — на 15 миллионов.
Опрошенные «ДЕЛОМ» производители техники и оборудования утверждают, что долга перед ними со стороны «Украгролизинга» нет. Техника поставляется на условиях: 50% оплаты до поставки и 50% — после. «Проблемы с уплатой были несколько лет назад, когда деньги насчитывались после поставки аграрию техники. Бывало, что мы ждали оплаты больше года», — вспоминает Сергей Аркуша.
Условия лизинга
Аграрий может взять у «Украгролизинга» технику в финансовый лизинг на срок от 3 до 7 лет. Первый платеж — 22% ее стоимости. За пользование лизинговой техникой аграрий уплачивает лизингодателю вознаграждение из расчета 7% годовых на невыплаченную часть стоимости. Периодичность уплаты лизинговых платежей — месяц, квартал или полгода.
---
Кожен п’ятий аграрій має проблеми з виплатами за отриману в лізинг техніку
Микола Шпак, голова правління Національної Акціонерної Компанії «Украгролізинг»
Николай Шпак назначен на пост главы «Украгролизинга» в 2009 году. Он сын Василия Шпака, первого главы НАК «Украгролизинг». В 2002 году Шпак-старший был избран народным депутатом от Аграрной партии и покинул эту должность.
Миколо Васильовичу, скільки цього року вашій компанії було виділено коштів з державного бюджету?
На надання аграріям сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу спочатку було передбачено виділити 153 мільйони гривень бюджетних коштів, а у березні цю суму збільшено ще на 420 мільйонів зі стабілізаційного фонду. Проте на цей час нам надійшло замовлень майже на 11 тисяч одиниць техніки. У грошовому еквіваленті — на 862 мільйони гривень.
Як визначаються ті аграрії, які зможуть отримати техніку, адже коштів на всіх не вистачає?
Аграрій звертається до регіональної філії та готує пакет документів, які засвідчують його фінансові можливості. Якщо в «Украгролізингу» є кошти на купівлю замовленої ним техніки, укладаємо договір фінансового лізингу. При цьому ми намагаємося мати справи передусім з платоспроможними замовниками. Є в нас такі лізингоодержувачі, які вже неодноразово отримували у нас техніку і вчасно розраховуються за неї.
З якими виробниками техніки співпрацюєте?
Це понад 50 заводів. Зокрема Харківський тракторний завод, Херсонський машинобудівний завод, дніпропетровський «Південмаш» та «Укравтозапчастина» в Києві. Також співпрацюємо з підприємствами, які виготовляють ґрунтообробну та посівну техніку, а також обладнання для свинарства, птахівництва, молочної галузі.
У результаті перевірок Контрольно-ревізійного управління (КРУ) фіксуються численні порушення в діяльності «Украгролізингу». Це неефективне використання коштів, покупка техніки не напряму у виробників, а у посередників тощо. Як ви це прокоментуєте?
Я вважаю недоречним коментувати результати діяльності моїх попередників, адже я працюю на цій посаді лише другий місяць. Що стосується купівлі техніки у посередників, треба зазначити: компанія не сама визначає, що, у кого і за скільки купувати. Ми закуповуємо техніку у тих компаній, які затверджені міжвідомчою експертною радою при Кабміні. До складу цієї ради входять представники Мінфіну, Мінекономіки, Мінагрополітики та інших міністерств і відомств. Не ми формуємо цей перелік та ціни і самостійно це змінити не можемо.
Яким чином контролюється виділення техніки?
Хоча з лізингоодержувачами працюють філії, договори підписуємо в головному офісі в Києві. Директори філій, до речі, особисто відповідають за повернення лізингових платежів. Також у нашій компанії створено департамент економічної безпеки, є внутрішній контрольно-ревізійний відділ. Окрім того, нас постійно перевіряють контролюючі органи. Зокрема тільки що закінчила свою перевірку Рахункова палата, тепер працює КРУ.
Які ж результати перевірки Рахунковою палатою?
Поки що оприлюднити їх не можу –— акт перевірки ще не готовий.
Безумовно, є елементи неефективної роботи. Це ті самі дебіторська та кредиторська заборгованості. Є підприємства, які отримали кошти, але оплачену продукцію досі не відвантажили. Як, наприклад, «Укр-
енергомеханізація», яка була дилером і закуповувала для нас техніку. Зараз ця заборгованість становить понад 30 мільйонів гривень. Ми працюємо над її погашенням і сподіваємося, що закуплена компанією техніка потрапить до сільгоспвиробників.
Чи є в компанії заборгованість перед виробниками техніки?
Немає. Звісно, деколи виникає поточна заборгованість, але ми в процесі надходження коштів виправляємо ситуацію. При цьому зауважу, що ВАТ «Херсонські комбайни» (попередник нині приватизованого ТОВ «Херсонський машинобудівний завод»), щодо якого з 25 жовтня 2007 року порушено справу про банкрутство, має борг перед НАК «Украгролізинг» у сумі понад 6,1 мільйона гривень.
Зараз техніку Херсонського машинобудівного заводу закуповуєте?
Користуватиметься їхня продукція попитом в аграріїв — купуватимемо її. Вітчизняні сільгоспвиробники мають намір взяти у лізинг 98 комбайнів «Славутич» Херсонського машинобудівного заводу. Вже цього року ми придбали у цього підприємства 22 комбайни.
Чи є заборгованість з боку селян перед вашою компанією?
Дебіторська заборгованість є. Точну суму назвати не можу, бо зараз в компанії відбувається інвентаризація. Це мільйони гривень. Повернення лізингових платежів не є стовідсотковим. 20% аграріїв мають проблеми з виплатами за отриману техніку, близько 10% — безнадійну заборгованість, щодо якої ми звертаємося до суду.
Розкажіть, чи відчула компанія вплив економічної кризи?
За великим рахунком сьогодні до нас звертається навіть більше аграріїв, ніж торік. Бо таких вигідних умов, як у нас, немає в жодному банку. Тим паче що тепер банки взагалі припинили кредитувати село. Тому «Украгролізинг» залишається чи не єдиною структурою, через яку сільгоспвиробник може отримати нову техніку та розраховуватися за неї декілька років під відсоток, у рази нижчий за фактичний рівень інфляції.
Скільки техніки було закуплено минулого року?
Півтори тисячі одиниць на 185,7 мільйона гривень.
Але ж торік на ці цілі було передбачено 233 мільйони фінансування...
Така сума була прописана в держбюджеті, але освоєно менше — 185,7 мільйона. Компанія за дев’ять місяців 2008 року спрацювала збитково. Та загалом фінансові результати діяльності мають позитивну тенденцію. Зокрема чистий прибуток НАК «Украгролізинг» за підсумками роботи усього минулого року становить 94 тисячі гривень.
Минулого року керівництво Мінагрополітики заявляло про плани надавати в лізинг селянам племінну худобу.
Це залишилося в планах, але я не впевнений, що цього року почнемо на практиці реалізовувати цю програму. Хоча працюємо над тим, щоб запровадити нові напрямки нашої діяльності.
За рахунок чого?
Передусім хочемо на умовах фінансового лізингу продавати як сучасні технології, так і насіння, засоби захисту рослин, мінеральні добрива.
Під це виділятимуться додаткові кошти?
Ні, ми можемо розраховувати лише на ті гроші, які маємо. Зараз напрацьовуємо потрібні механізми.
Чи не плануєте проводити реорганізацію в компанії?
У нашому статутному капіталі є багато дочірніх підприємств, пакетів державних компаній, які збанкрутіли і не працюють. Частина з них уже ліквідована. Ми плануємо ще «почистити» наш статутний капітал, адже збитки цих підприємств негативно впливають і на показники НАК «Украгролізинг». Торік ліквідовано більше 10 машинно-технічних станцій. Зараз у проце-сі ліквідації перебувають «Украгротех» та «Агромаш».
Національну акціонерну компанію «Украгролізинг» створено постановою Кабміну №354 від 11.04.2001 року. Компанія надає послуги фінансового лізингу сільгосптехніки. До складу компанії входять підприємства технічного обслуговування, матеріально-технічного постачання та машинно-технічні станції.
Компанія є спадкоємцем майнових прав і зобов`язань Державного підприємства «Украгролізинг», створеного на базі Державного лізингового фонду в 1999 році.
Філії компанії працюють у кожній області та в Автономній Республіці Крим.
Татьяна Недоризанюк, Дело
|
